Позовна заява про позбавлення батьківських прав іноземця

pozovna-zayava-pro-pozbavlennya-batkivskyh-prav-inozemczya

Позовна заява про позбавлення батьківських прав іноземця

Серед широкого розмаїття документів, які надходять до суду з цивільних  та сімейних справ, одними з найпоширеніших є Позовна заява про позбавлення батьківських прав іноземця. Тому, для Вас корисним буде ознайомлення на сайті «Розлучення онлайн» зі зразком, прикладом, шаблоном, формою документа: Позовної заяви про позбавлення батьківських прав іноземця.

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ
69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 6
Веб-сайт: gt.zp.court.gov.ua
E-mail: inbox@gt.zp.court.gov.ua

Позивач:
ХХХХХХХ Олена Сергіївна 01.01.2019 р.н.
69000, м. Запоріжжя, вул. Арочна 48
ІПН:3186103786
Паспорт: ВР 216475
E-mail: vr216475@mail.gov.ua
Тел: +380999605927

Відповідач:
ХХХХХХХ Віктор Вікторович 02.02.2019 р.н.
69000, м. Запоріжжя, вул. Арочна 48
ІПН: не відомо
Паспорт: не відомо
E-mail: не відомо
Тел.:не відомо

ТРЕТЯ ОСОБА:
Районна адміністрація Запорізької
міської ради по
Шевченківському району
як орган опіки та піклування
Код ЄДРПОУ 37573885
Юридична адреса:
69068, м. Запоріжжя,
пр. Моторобудівників, буд. 34
Електронна пошта: shvra@meriazp.gov.ua
Телефон: 061 289 90 01
Інші засоби зв’язку не відомі.

Судовий збір сплачується відповідно до Закону України
«Про судовий збір» у розмірі 768,40 грн.

Позовна заява про позбавлення батьківських прав іноземця

З 10.12.2010 року по 01.06.2017 рік я проживала у цивільному шлюбі разом із ХХХХХХХ Віктором Вікторовичем, 13.05.1973 р.н.
25.01.2013 року в нас народилась донька ХХХХХХХ Аделіна Вікторівна, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії 1ЖС № 217358.
На теперішній час ми з відповідачем мешкаємо окремо та вже більше року ХХХХХХХ Віктор Вікторович взагалі не відвідує доньку та не цікавиться її життям. Він взагалі не займається вихованням дитини та є батьком Аделіни лише на папері.
Під час спільного проживання з ХХХХХХХ Віктором Вікторовичем весь тягар фінансового забезпечення сім’ї лягав на мої плечі, навіть після народження Аделіни, я вимушена була вийти на роботу через двадцять днів після пологів. Причиною того, що ми розірвали шлюбні стосунки стало безвідповідальність та пияцтво відповідача, були непоодинокі випадки коли відповідач виносив і продавав цінні речі з дому.
Окрім того, перебуваючи в дуже часто в алкогольному сп’янінні відповідач постійно провокував сварки, дитина все це бачила та дуже хвилювалась. 25.01.2017 року та 09.05.2017 року мені навіть довилося звертатися до Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, оскільки у ХХХХХХХ Віктора Вікторовича була вкрай неадекватна поведінка (в перший раз виганяв з квартири, а в другий утримував у себе дитину та не давав із нею спілкуватися). Копії відповідних документів із поліції надаю для ознайомлення.
Нещодавно я звернулась до дитячого психолога Марченко Вети Дмитрівни, яка після спілкування та психодіагностичного дослідження моєї доньки ХХХХХХХ Аделіни Вікторівни встановила, що у дитини відсутні ознаки психічних розладів і відхилень від норми розвитку. Дитина доступна до продуктивного контакту з психологом, мала позитивний настрій, розумові процеси, аналіз, синтез, узагальнення, як на вербальному, так і невербальному рівнях виражені адекватно; інтелектуальний розвиток відповідає віковим особливостям дітей даного віку. Дослідження дало змогу отримати інформацію стосовно відносин ХХХХХХХ Аделіни з біологічним батьком ХХХХХХХ Віктором Вікторовичем. Дівчинка розповідала, що ніякого спілкування з батьком давно не має. Пам’ятає, що коли була маленькою (34 роки), то була свідком сварок тата з мамою, була цим дуже налякана, і хоч він її не чіпав, ховалась від розлюченого батька під ковдру або за дверима. Аделіна довірливо розповіла психологу, що під час сварок відчувала злість на батька і їй хотілось би на нього покричати за те, що він ображає матір.
Психолог у своїй довідці зазначила, що на теперішній час дівчинку не покинуло відчуття страху, що батько з’явиться, зробить щось погане мамі і все повториться знову. Також психолог у своїй довідці зазначила, що під час роботи з проективним тестом «Намалюй сім’ю», Аделіна намалювала щасливих членів сім’ї, матір була зображена з квітами, вітчим ХХХХХХХ Євген Валентинович тримав в обох руках солодощі для неї і її брата Владислава, при описі малюнка дівчинка невимушено називала його татом.
На теперішній час я створила нову родину із ХХХХХХХ Євгеном Валентиновичем, з яким я уклала шлюб. Мій чоловік дуже сильно любить мене та дітей. На теперішній час фінансову відповідальність за сім’ю несе ХХХХХХХ Євген Валентинович, він несе матеріальні витрати на їжу, одяг, відпочинок, лікування у разі потреби, оплачує гурток малювання і створює ХХХХХХХ Аделіні умови для всебічного розвитку її особистості.
Натомість відповідач по справі аліменти не сплачує, відповідно до довідки № 4865/03/760 від 14.03.2019 року я не отримувала аліменти від Коваленка Віктора Вікторовича за період з 15.06.2018 року по 28.02.2019 року згідно із виконавчим листом № 336/3295/18 який видано 07.11.2018 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Як зазначила психолог Марченко Вета Дмитрівна, вона виявила позитивне ставлення і емоційну прихильність дитини ХХХХХХХ Аделіни до матері ХХХХХХХ Олени Сергіївни та мого чоловіка ХХХХХХХ Євгена Вікторовича.
Відповідно до довідки № 33 від 14.02.2019 року виданої Запорізьким навчальновиховним комплексом «Мрія» ім. О.М. Поради ХХХХХХХ Аделіна Вікторівна, 25.01.2013 р.н.відвідує дошкільну групу № 3 Запорізького навчальновиховного комплексу «Мрія» ім. О.М. Поради Запорізької міської ради Запорізької області з 07.09.2016 року. Батько дитини ХХХХХХХ Віктор Вікторович, не приймає участі в вихованні дитини, не приводить і не забирає дитину з дитячого садка, не відвідує батьківські збори, не спілкується з вихователями.
Відповідач взагалі не шукає жодних можливостей та способів, щоб поспілкуватися та підтримати стосунки зі своєю донькою, хоча має всі необхідні контакти. Саме така безвідповідальна та байдужа поведінка відповідача спонукали мене звернутися до суду із цією позовною завою про позбавлення Коваленка Віктора Вікторовича батьківських прав.
Шість років я самостійно несу повну відповідальність за свою доньку, я вже звикла, що розраховувати на відповідача у питаннях виховання та забезпечення доньки не варто. Для своєї доньки Відповідач по справі є батьком лише на папері, своєю байдужістю відповідач може шкодить інтересам своєї доньки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 153 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Звертаю увагу суду, що ХХХХХХХ Віктор Вікторович ніколи за власною волею не бажав приймати участь у вихованні i розвитку доньки, виявляючи при цьому повну байдужicть до її майбутнього, а також її психічного та фізичного розвитку.
Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статті 9 та 18 Конвенції «Про права дитини» визначають одним із основоположних принципів вирішення спорів щодо дітей являється найкращий інтерес дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Звертаючись до суду із цим позовом, я керуюсь виключно інтересами своєї доньки, я хочу, щоб дитина зростала в нормальних умовах та в люблячій родині.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз’яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов’язками.
У судове засідання будуть викликані відповідні свідки, які також зможуть підтвердити відношення Відповідача до своїх дітей та до виконання своїх батьківських обов’язків.
Відповідач не позбавлений, у подальшому, відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України, у разі позбавлення його судом батьківських прав звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд повинен буде перевірити, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Щодо обґрунтування звернення із зазначеною позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та сплати суми судового збору, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1. ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Останнє відоме місце мешкання відповідача по справі ХХХХХХХ Віктор Вікторович, 13.05.1973 р.н. є м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 19, кв. 43, що відноситься до територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Звертаю увагу суду, що відповідно до абз. 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Відповідно до ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 77 Цивільного кодексу України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сторона позивача сплачує 768,40 грн. судового збору.
Щодо залучення до розгляду зазначеної справи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як органу опіки та піклування, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав на теперішній час стороною позивача не подавалось. На підтвердження цього надаю роздруківку з офіційного сайт «Судової влади України» з розділу «Стан розгляду справ» (Інтернет посилання https://court.gov.ua/fair/). На виконання вимог ч. 5 ст. 95 та п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, після прохальної частини позову зазначені додатки із посилання на місцезнаходження їх оригіналів. Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Інших судових витрат передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, окрім сплаченого судового збору в сторони позивача не має, а отже орієнтовний розрахунок суми судових витрат до суду не надається.
Керуючись ст. ст. 135, 150, 164, 165, 167 Сімейного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленум Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 55, 58, 60 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 10, 12, 13, 27, 43, 76, 77, 79, 80, 81, 83 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ СУД:

Прийняти до розгляду зазначену позовну заяву.
Позбавити ХХХХХХХ Віктора Вікторовича, 13.05.1973 р.н. (РНОКПП 2679619394) батьківських прав відносно його доньки ХХХХХХХ Аделіна Вікторівна, 25.01.2013 р.н.
Стягнути з ХХХХХХХ Віктора Вікторовича, 13.05.1973 р.н. (РНОКПП 2679619394) на користь ХХХХХХХ Олени Сергіївни, 10.07.1986р.н. (РНОКПП 3160209489) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

ДОДАТКИ:
– Квитанція про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. (оригінал надано до суду);
– Копія паспорту ХХХХХХХ О.С. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія РНОКПП ХХХХХХХ (Тоцької) О.С. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія паспорту ХХХХХХХ В.В. (оригінал в наявності у відповідача);
– Копія РНОКПП ХХХХХХХ В.В. (оригінал в наявності у відповідача);
– Копія свідоцтва про народження ХХХХХХХ А.В. (оригінали в наявності у позивача);
– Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи № 0426/74699 від 25.02.2019 р. Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (оригінал в наявності у позивача);
– Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи № 0426/74700 від 25.02.2019 р.Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (оригінал в наявності у позивача);
– Копія свідоцтва про шлюб Серія ІЖС № 219045 (оригінал в наявності у позивача);
– Копія довідки № 33 від 14.02.2019 року виданої Запорізьким навчальновиховним комплексом «Мрія» ім. О.М. Поради (оригінал в наявності у позивача);
– Копія довідки про неотримання аліментів № 4865/03/760 від 14.03.2019 р. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія довідки № 94 від 11.03.2019 року (оригінал в наявності у позивача);
– Копія адвокатського запиту від 22.02.2019 року (оригінал в наявності у позивача);
– Копія листа Шевченківського відділення поліції № 1288/48/01/52019 від 28.02.2019 р. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія висновку про результати звернення громадянки від 5.01.2017 року (оригінал в наявності у позивача);
– Копія відповіді Шевченківського відділення поліції № 4113/48/02/102017 від 16.05.2017 р. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія розпорядження Районної адміністрації по шевченківському району № 656 р від 21.12.2018 р.
– Копія характеристики № 156 від 13.03.2019 р. (оригінал в наявності у позивача);
– Копія роздруківки з офіційного сайт «Судової влади України» з розділу «Стан розгляду справ» (Інтернет посилання https://court.gov.ua/fair/) (оригінал в наявності у позивача);
– Копія позовної заяви із додатками для відповідача по справі.

01.01.20__                                              (підпис)

Наголошуємо, що в судах України існують зразки, приклади, шаблони Позовної заяви про позбавлення батьківських прав іноземця, які можуть відрізнятись за змістом між собою. Кожний зразок, документ може мати свої унікальні особливості, в залежності від конкретних обставин сімейних обставин. Для того, щоб Позовна заява про позбавлення батьківських прав іноземця була складена юридично грамотно та в суді цей документ не залишили без руху, ми рекомендуємо звертатися за допомогою до сімейного адвоката по розлученням онлайн який допоможе підготувати Позовну заяву про позбавлення батьківських прав іноземця дистанційно.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Розлучення онлайн