Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем

Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем

Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем

Серед широкого розмаїття документів, які надходять до суду з цивільних  та сімейних справ, одними з найпоширеніших є Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем. Тому для Вас корисним буде ознайомлення на сайті «Розлучення онлайн» зі зразком, прикладом, шаблоном, формою документа: Позовної заяви про розірвання шлюбу з іноземцем.

До ________________________________________
___________________________________________
Позивач: ___________________________________
РНОКПП ___________________________________
Адрес _____________________________________
Телефонний засіб зв’язку _____________________
Адрес електронної пошти _____________________

Представник Позивача: _______________________
Свідоцтво __________________________________
№_________, видане ________________________
____________ року
Адрес _____________________________________
Телефонний засіб зв’язку – __________________
Адрес електронної пошти – ___________________

Відповідач: ________________________________
РНОКПП __________________________________
__________________________________________
Телефонний засіб зв’язку ____________________
Адрес електронної пошти – ___________________

Судовий збір – ________ грн. ________ коп.

Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем

________________ року ____________відділом ДРАЦС __________ зареєстрував шлюб між ________________________________ (надалі по тексту – Позивач) та __________________________________ (надалі по тексту – Відповідач), актовий запис ______________ № _____, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії _____ №_______ від __________ року.
Від шлюбу Позивач та Відповідач мають спільну дитину – ___________________, ____________ року народження (свідоцтво про народження серії ________, видане ________________________ _________ року додається до позовної заяви).
На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між Позивачем та Відповідачем має формальний характер. Причиною розпаду сім’ї стало відчуження одне від одного, яке виникло на підставі кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя. Сімейні стосунки у Позивача та Відповідача також не склалися через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливість зберегти сім’ю.
Позивач та Відповідач вже тривалий час не проживають разом. Зазначене пов’язано з їх небажанням продовжувати подальше сімейне життя, вести спільне господарство та спільний бюджет, що дає підстави стверджувати про фактичне припинення сімейних відносин між Позивачем та Відповідачем, оскільки в таких стосунках вже немає спільної участі подружжя у вирішенні різних сімейних питань.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Принцип добровільності шлюбу є чинним не тільки на стадії його реєстрації, а і під час знаходження у шлюбі.
В п. 9 ст. 7 СК України зазначено наступне: «Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства».
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12.06.2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв’язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Таким чином, Позивач не має наміру продовжувати сімейні відносини з Відповідачем, оскільки вони істотно суперечать його інтересам. А отже, подальше збереження сімейних відносин з Відповідачем суперечить вищевказаним положенням законодавств, оскільки такі сімейні відносини вже не є добровільними, що виступає підставою для винесення судом рішення про розірвання шлюбу.
Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
В ч. 1, ч. 2 ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Необхідно звернути увагу, що будь-які судові спори про поділ майна подружжя на час подання позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем, відсутні.
Рішення Позивача про розірвання шлюбу з Відповідачем усвідомлене, добровільне та безпосередньо пов’язане з бажанням припинити подальше подружнє життя. Вже довгий період Позивач та Відповідач фактично не підтримують сімейних стосунків, не ведуть спільного господарства, а їх шлюб вже має лише формальні ознаки.
У зв’язку з цим, застосування судом заходів з примирення подружжя встановлених в ст. 111 Сімейного кодексу України, суперечить інтересам Позивача, принципу добровільності сімейних відносин, та не дасть позитивного результату.
Таким чином, сукупність даних обставин слугує підтвердженням того, що офіційно зареєстрований шлюб між Позивачем і Відповідачем має формальний характер і, відповідно, доцільно його розірвати.

На виконання вимог ст. 175 ЦПК України, варто зазначити наступне:
1. Позивач не вживав заходів досудового врегулювання спору, оскільки не вбачає можливості вирішити даний спір не інакше, як шляхом звернення до суду з даним позовом.
2. Позивач не вживав заходів забезпечення доказів та позову до подання позовної заяви.
3. Позивач поніс судові витрати у розмірі ___________ (_____________) гривень _____ коп., що були сплачені в якості судового збору за подачу до суду даного позову. Інші судові витрати Позивач не планує понести.
4. Позивач підтверджує те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 7, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, та ст. ст. 109, 110, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, –

ПРОШУ:

1. Розірвати шлюб, що укладений між _______________________________ та ____________________, який був зареєстрований _______________________________ _________________ року, про що зроблено актовий запис №________________.

ДОДАТКИ:
1. Копія паспорту та ідентифікаційного коду Позивача. Оригінал наявний у Позивача.
2. Копія паспорту та ідентифікаційного коду Відповідача. Оригінал наявний у Відповідача.
3. Копія свідоцтва про шлюб серії ____ №______ від __________ року. Оригінал наявний у Позивача.
4. Копія свідоцтва про народження серії ______ № від _______________ року. Оригінал наявний у Позивача.
5. Копія угоди про надання адвокатської допомоги від __________ року з додатками. Оригінал наявний в Позивач та його представника.
6. Оригінал ордеру про надання правової допомоги від ____________ року.
7. Оригінал квитанції про сплату судового збору від ____________ року.
8. Копія позовної заяви з доданими до неї документами для Відповідача.

01.07.20__                                                                   (підпис)

Наголошуємо, що в судах України існують зразки, приклади, шаблони Позовної заяви про розірвання шлюбу з іноземцем, які можуть відрізнятись за змістом між собою. Кожний зразок, документ може мати свої унікальні особливості, в залежності від конкретних обставин сімейних обставин. Для того, щоб Позовна заява про розірвання шлюбу з іноземцем була складена юридичного грамотно та в суді цей документ не залишили без руху, ми рекомендуємо звертатися за допомогою до сімейного адвоката по розлученням онлайн який допоможе підготувати Позовну заяву про розірвання шлюбу з іноземцем дистанційно.

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Розлучення онлайн