Закони про розлучення
Система нормативних правових актів, що діють на території України, є різноманітною. Її набір залежить від сфери регулювання. Дане відноситься і до сімейного права, зокрема, до шлюборозлучного процесу. Основоположними з таких документів в цій області виділяються Сімейний кодекс України і Цивільний кодекс України. У них закладені основні поняття і положення, які регламентують це питання.
Однак сама процедура розлучення описується в Порядку реєстрації актів цивільного стану, а також в Цивільному процесуальному кодексі України. У відповідності з усіма вищеназваними актами діють і спеціальні норми, наприклад, Податковий кодекс України, а також безліч підзаконних нормативних правових актів. Спробуємо розглянути основні з них.
Сімейний кодекс при розлученні
Одним із законодавчих актів у України, який регламентує шлюборозлучний процес, є Сімейного кодексу України. Саме в ньому можна побачити такі положення:
- підстави для припинення шлюбу;
- можливість визначення органу, куди необхідно звертатися з відповідною заявою;
- випадки та порядок здійснення такого процесу виходячи з особливостей суб’єктного складу;
- момент юридичного припинення шлюбу;
- можливість його відновлення.
Якщо говорити коротко про вказані положення, то слід зазначити, що припинення шлюбу здійснюється у зв’язку зі смертю одного з подружжя (або визнання його померлим), а також за допомогою його розірвання в установленому порядку. При цьому рішення подружжя про розлучення може бути як спільнним, так і мати односторонній характер. Залежно від цього і слід розрізняти судовий порядок та розірвання в органах РАЦС.
У «адміністративному» порядку процес розлучення є більш швидким, але скористатися ним можна не завжди. Випадки розірвання шлюбу за допомогою органу РАЦС прямо закріплені в главі 11 Сімейного кодексу України.
Законодавство про розірвання шлюбу
Приклад
Наявність згоди обох подружжя і відсутність у них спільних неповнолітніх дітей; в будь-якому випадку, коли один із подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.
У всіх інших випадках, розірвання шлюбу здійснюється тільки в судовому порядку. До того, у подружжя завжди можуть виникнути питання, що стосуються поділу майна, визначення місця проживання та порядку спілкування неповнолітніх дітей, стягнення аліментів, тому законодавець встановив, що незалежно від того, яким органом шлюб таких осіб розривається, розв’язання цих питань завжди підвідомче суду. Регламентація саме цих питань не обмежується главою 11 Сімейного кодексу України.
Таким чином, Сімейний кодекс України є спеціальним законом, яким безпосередньо повинні керуватися юристи та звичайні громадяни при розв’язання питання про здійснення розлучення.
Також для Вас можуть бути корисними на сайті rozluchennya-onlain.com.ua наступні матеріали: Що потрібно для розлучення, Куди подавати заяву про розлучення, Як оформити розлучення, Розлучення в органах РАЦС, Розлучення в судовому порядку, Підсудність справ про розлучення, Розлучення в районному суді, Розлучення при наявності спору про дітей, Розлучення з розподілом майна в Україні, Як розлучитися з чоловіком без його згоди.
Цивільний кодекс при розлученні
Сімейний кодекс України прямо передбачає випадки, коли до сімейних відносин можуть застосовуватися норми цивільного законодавства України. Зокрема, це стосується майнових і особистих немайнових відносин, якщо тільки дані норми не суперечать їх суті. Не виключенням з цього правила є і шлюборозлучний процес. Тут необхідно виділити лише першу частину даного акту, в якій викладено загальні положення про наявні інститутах цивільного права.
Отже, у Цивільному кодексі України прямо не вказується на те, що та чи інша норма належить розлученню. Це можна зрозуміти тільки в сукупності з нормами Сімейного кодексу України. Сюди можна віднести наступне:
- Регламентація право- і дієздатності. Визнання особи недієздатною.
- Оголошення громадянина померлим або визнання його безвісно відсутнім, а також відновлення прав цих осіб у разі їх явки.
- Перелік актів цивільного стану.
- Режим спільної сумісної власності подружжя.
Виходячи з вищевикладеного, з необхідністю слід зробити висновок про те, що дані норми хоча і несуть додаткове інформаційне навантаження, але за своїм значенням не поступаються нормам сімейного законодавства України.
Приклад
Без знань про дієздатність особи і порядку його визнання недієздатним, у одного з подружжя можуть виникнути проблеми в розірванні з ним укладеного шлюбу.
Закон про державну реєстрацію актів цивільного стану
Ще одним важливим законодавчим актом у сфері регулювання питання про припинення шлюбу є Закон України № 2398-VI від 01.07.2010 р. «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Даний закон був прийнятий відповідно та на виконання вимог, передбачених нормами Цивільного кодексу України й Сімейного кодексу України.
Згідно З сімейним кодексом України він є основним по регламентації процедури шлюборозлучного процесу в органах РАЦС. Тут необхідно зазначити таку інформацію, як:
- Підставою для розірвання шлюбу є тільки спільна заява подружжя, одного з них (в передбачених Сімейного кодексу України випадках), а також набрати чинності рішення суду.
- Реєстрація даного факту здійснюється за місцем проживання цих осіб або за місцем реєстрації шлюбу.
- Дається детальна регламентація про те, як здійснюється запис даного акту цивільного стану, порядок оформлення і видачі відповідного свідоцтва.
Дещо детальніше необхідно зупинитися на процедурах розірвання шлюбу в залежності від суб’єктного складу. Перш за все, тут необхідно відзначити загальні положення серед них:
- подача відповідної заяви;
- пред’явлення документа, що посвідчує особу, а також свідоцтва про укладення шлюбу;
- встановлення реєстраційним органом місячного строку (як правило, для обмірковування прийнятого рішення).
Відмінності даних процесів полягають в наступному:
- пред’явлення додаткової документації (для випадків одностороннього розірвання – рішення суду про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним);
- реєстраційний орган в обов’язковому порядку сповіщає про це в встановлених випадках опікуна (або орган опіки та піклування), а також керівник майном коштів другої половини;
- при здійсненні самого факту реєстрації розірвання шлюбу може бути присутнім хоча б один з подружжя (при їх спільній заяві), і в обов’язковому порядку сам заявник – при односторонньому розірванні.
Ще одним моментом, на який вказує даний законодавчий акт є те, що всі заяви, які подаються, а також видаються довідки, свідоцтва, в тому числі пов’язані з розірванням шлюбу є строго уніфікованими.
Приклад
Наказ Мін’юсту України № 1904/5 від 13.11.2014 року “Про затвердження Порядку забезпечення бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану відділів державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, на територіях яких здійснюється антитерористична операція цивільного стану», Наказ Мін’юсту України № 1578/5 від 29.10.2012 “Про затвердження Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання” та інші.
Судовий збір за розірвання шлюбу
Чинне законодавство України свідчить про те, що за здійснювану реєстрацію розірвання шлюбу в обов’язковому порядку сплачується судовий збір або держмито відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” та Податкового кодексу України. При цьому його оплатити необхідно незалежно від того, здійснюється розлучення в органах РАЦС або в суді.
Нагадаємо, що згідно Податкового кодексу України, під державним митом розуміється збір, що стягується з осіб, які звертаються в той чи інший орган, посадової особи за здійсненням юридично значущих дій.
З огляду на викладене, відповідно до Податкового кодексу України за розірвання шлюбу передбачаються наступні розміри мит:
- при спільній згоді подружжя (без дітей), 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 8 грн 50 коп.
- при односторонньому розірванні (з підстав, зазначених чинним законодавством України) – 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян що становить 0,51 коп.
- судовий збір при розірванні шлюбу в судовому порядку у 2024 році становить 908 грн 00 коп.
Сплата держмита/судового збору в цьому випадку здійснюється до моменту подачі відповідних документів на розгляд в той чи інший орган. Водночас важливо враховувати й те, що в її розмір включаються і послуги з видачі відповідного свідоцтва
Важливою обставиною у зв’язку є і те, що сама юридична сутність держмита, про яку йдеться в Податковому кодексі України, при такому підході втрачає своє значення і стає певною «штрафною санкцією», що є неприпустимим в рамках сімейних правовідносин. Тому зазначена законодавча ініціатива не була прийнята, і відповідного закону на сьогоднішній день не існує.
Процедура розірвання шлюбу вказана в процесуальних документах: ЗУ «Про реєстрацію актів цивільного стану» – для органів ДРАЦС, Цивільний процесуальний кодекс України – для суду.
Корисні матеріали сайту rozluchennya-onlain.com.ua:
