Поділ майна подружжя
При оформленні розлучення сімейним парам доводиться так чи інакше стосуватися різних складних моментів: по спільним дітям, аліментах. Однак найчастіше одним з найбільш гострих питань, важко вирішуваних сторонами, є питання по спільно нажитому майну, а в Сімейному та Цивільному Кодексах тематиці поділу майна відведено більше десятка статей.
Майнові спори, особливо що виникають між колись близькими людьми, часто викликають ще більше недомовок та скандалів, ніж сама причина розлучення. Частки спільно нажитої власності визначають самі сторони сімейних відносин при наявності шлюбного договору або угоди, засвідчених нотаріусом, при відсутності таких – цією функцією уповноважується суд.
Розділ майна – це юридична процедура, в ході якої визначаються частки кожного з подружжя у спільній власності.
Укладення між чоловіком і дружиною шлюбного договору або двосторонньої угоди, безумовно, послуга недешева, але вона допоможе істотно заощадити час і нерви сторін, допоможе уникнути втручанню в життя сторін 3 особи, а головне – пройде на свідомо взаємовигідних умовах.
Що є спільною власністю подружжя?
В рамках Сімейного Кодексу України під сумісною власністю подружжя розуміється майно, нажите ними під час шлюбу (причому маються на увазі тільки офіційно зареєстровані шлюбні відносини).
Можна навести такий перелік спільного майна подружжя, що підлягає розподілу:
- Доходи сторін від різних видів діяльності:
- підприємницької;
- інтелектуальної тощо.
- Отримані пенсії, допомоги, інші грошові виплати, які мають цільового призначення:
- матеріальна допомога;
- відшкодування шкоди у зв’язку з втратою працездатності;
- суми, виплачені внаслідок ушкодження здоров’я тощо.
- Рухомі та нерухомі речі, придбані коштом загальних доходів чоловіка і дружини.
- Будь-яке інше нажите майно, незалежно від того, на кого воно оформлялося і ким вносилися кошти при його придбанні.
Якщо один подружжя під час шлюбу не мав власного доходу, так як займався веденням домашнього господарства і здійснював догляд за дітьми (або з інших поважних причин), він також вважається маючим право на спільне майно.
Майно, яке не підлягає поділу
Підходячи до питання визначення права кожного боку на майно, слід знати, що не абсолютно все підлягає розподілу. Сімейне законодавство встановлює перелік особистого майна кожного з подружжя, тобто такого, що не підлягає поділу і є безпосередньо його власністю:
- Майно, що належить кожній стороні до вступу в шлюб.
- Майно, отримане чоловіком або дружиною під час шлюбу в дарунок, в порядку успадкування або в наслідок інших безоплатних операцій.
- Речі індивідуального користування (взуття, одяг), крім коштовностей (розкішних речей).
- Результат інтелектуальної діяльності (належить автору такого результату).
- Речі, придбані виключно для задоволення потреб неповнолітніх дітей (одяг, взуття, музичні інструменти), а також вклади на їх імена – залишаються у того боку, з яким після розлучення будуть проживати діти.
Що стосується особистого майна, що є у сторони до шлюбу, а також отриманого в дарунок або спадщину одним з подружжя, питання також стоїть неоднозначно:
Якщо на власність, придбану однією зі сторін до шлюбу, успадковане або подароване майно затрачивались спільні кошти з метою його поліпшення, що збільшує його собівартість – це майно також вважається таким, що підлягає поділу (Сімейний кодекс України).
ПРИКЛАД
Подружжя Ч. вступили в шлюб. Чоловік до вступу в шлюб мав у власності дачну ділянку з будівництвом (дачний будиночок). Під час шлюбу подружжя спільними силами упорядкували ділянку і будинок: висадили дерева, заасфальтували доріжки, провели водопостачання, поставили паркан, облицювали будинок і обставили його меблями. При розлученні і розподілі майна, дана ділянка з дачним будиночком підлягатиме поділу, незважаючи на те, що власність на нього оформлена чоловіком до шлюбу – так як спільні грошові кошти подружжя значно збільшили вартість ділянки в результаті проведених робіт з благоустрою.
Порядок розподілу майна
Законодавство України не забороняє виробляти поділ спільно нажитого майна під час сімейного життя, при розлученні або після розірвання шлюбу.
Таким чином, це можна зробити в будь-який із зазначених нижче періодів (Сімейний кодекс України):
- під час шлюбу;
- в момент його розірвання;
- безпосередньо після розлучення.
Розділ майна в шлюбі
Нерідко відбуваються ситуації, коли пара фактично починає проживати окремо, але не поспішає з розірванням шлюбу. При цьому законом не забороняється також ділити спільно нажите шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Особливістю подібних справ є те, що сторонам доведеться довести суду, що:
- Вони окремо проживають.
Наприклад, представивши довідки про склад сім’ї з місця проживання, або показання керівництва ОСББ, сусідів, тощо.
- Не ведуть спільне господарство;
- Припинили шлюбні відносини.
При розгляді подібних справ крім документального підтвердження фактів, судом охоче беруться до уваги також усні чи письмові свідчення, але тільки стосуються підтвердження припинення шлюбних відносин.
Одночасно з розірванням шлюбу
Коли все те, що нажито чоловіком і дружиною ділиться одночасно з розірванням сімейного союзу, необхідно:
- Два ці питання виділити в різні позовні провадження (тобто написати два різних позови – про розлучення і про розподіл майна);
- Визначити вартість майна, що підлягає розподілу.
Судовий збір на позовну заяву про розлучення становить 908 гривень, а судовий збір позову про розподіл майна оплачується в процентному співвідношенні від вартості майна.
Після розлучення
Якщо шлюб сторонами розірвано, а майно при цьому не було поділене – не варто затягувати з цим процесом, тому що згідно Сімейного кодексу України до вимог подружжя про поділ спільного власності застосовується 3-річний строк позовної давності.
Однак, цей строк може бути продовжений як виняток, якщо стало відомо, що одна зі сторін на момент поділу приховувала факт наявності у неї будь-якої власності – в цьому випадку строк позовної давності почне обчислюватися з того моменту, коли другому чоловікові стало відомо дана нововиявлена обставина.
Також корисною інформацією на сайті “Розлучення онлайн” сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас може бути: сімейний кодекс про розподіл майна, правовий режим майна подружжя, спільне і особисте майно подружжя, поділ спільного майна подружжя, порядок і способи поділу майна, поділ майна в період шлюбу, поділ майна в цивільному шлюбі, поділ різних видів майна, поділ житла при розлученні.
Способи поділу майна
Питання про розподіл власності, як і будь-який інший в сімейному та цивільному законодавстві, може вирішуватися:
- мирним шляхом (і це є пріоритетною формою);
- судово-позовним шляхом (що, до речі, також не виключає компромісного вирішення справи).
Мирний спосіб (без звернення до суду)
Мирний шлях, безумовно, позбавляє сімейну пару від стресів і втручання в особисте життя третьої особи, якою може бути суддя, і оформляється на взаємовигідних умовах сторін.
Прийти до такого розв’язання питання особи можуть у двох випадках:
- При наявності нотаріально завіреного шлюбного договору (укладеного до реєстрації шлюбу або в будь-який момент під час нього).
Вартість шлюбного договору слід дізнаватись у конкретній нотаріальній конторі.
- При укладанні Угоди про розподіл майна, в обов’язковому порядку посвідченої нотаріусом. Вартість складання Угоди про розподіл майна між подружжям слід дізнаватись у конкретній нотаріальній конторі.
Судово-позовним шляхом
Попри те, чи є у подружжя спір про спільну власність, або вони не згодні з окремими пунктами шлюбного договору – дані питання вирішується судом (Сімейний кодекс України).
Порядок подання позовної заяви:
- Позов подається у районний (міський) суд в залежності від ціни діленого майна:
- за місцем знаходження майна, що підлягає розподілу;
- за місцем проживання позивача (якщо з ним залишається неповнолітня дитина).
- Позивачем вказується сторона, яка ініціює поділ, відповідачем – другий чоловік.
- Розмір державного мита залежить від ціни позову Податкового кодексу України.
- У позовній заяві коротко викладаються обставини спору (коли, ким, за чиї кошти була придбана / відремонтована власність).
- У вимогах позову заявляється про право на поділ спільної власності та аргументується визначення її частки.
- Документи, що додаються:
- копії паспортів сторін;
- копія документа про укладення або розірвання шлюбу;
- документи, що підтверджують наявність майна (свідоцтва про власність, “техпаспорти” всіх видів транспорту, товарні чеки, договори тощо.);
- довідка про склад сім’ї;
- свідоцтво про народження дитини /дітей;
- виписка з будинкової книги;
- інші документи, що мають значення для розгляду справи.
Як показує судова практика, при розгляді подібних суперечок пріоритетне (якщо не єдине) значення для суду мають представлені на майно документи, а також платіжні чеки, квитанції, договори, ніж свідчення свідків на користь будь-якої з сторін.
НАПРИКЛАД
Якщо в процесі суду дружина викличе свідком свою матір (або сусідку), яка заявить, що ремонт в квартирі був проведений за гроші дружини, але чоловік надасть суду договір з підрядною ремонтною організацією, оформлений на його ім’я на вчинення ремонтних робіт – суд не візьме до уваги свідчення свідка, а буде відштовхуватися від документально підтвердженого факту на користь чоловіка.
Корисні матеріали сайту rozluchennya-onlain.com.ua:
