Правовий режим майна подружжя

Правовий режим майна подружжя

Існує два правових режими майна подружжя: законний і договірний. Поняття законного режиму описано в Сімейному кодексі України. Відповідно до нього, законним вважається режим спільної власності подружжя. Майно, нажите ними під час шлюбу, є спільною.

Договірний режим майна подружжя має на увазі наявність шлюбного договору. Цей документ являє собою угоду, на підставі якого визначаються права та обов’язки сторін під час шлюбу і при розлученні. Укласти договір можливо ще до вступу в шлюб. У документі може міститися перелік майна, яке дістанеться кожному з подружжя у разі розірвання шлюбу.

Законний режим майна подружжя

Відповідно до законодавства до спільної власності відноситься все, куплене після вступу в шлюб, незалежно від того, чиї гроші були використані для цього, і на чиє ім’я майно зареєстровано. При цьому ті речі, які були куплені до укладення шлюбу, отримані в дарунок або в спадщину, а також предмети індивідуального користування належать до особистого майна одного з подружжя.

Згідно Сімейного кодексу України, режим спільної власності подружжя називається законним режимом. Існування шлюбного договору призводить до припинення дії законного режиму.

Виходячи з положень сімейного законодавства, володіння, розпорядження та використання подружжям речей, які є спільною власністю членів селянського або фермерського господарства, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Поділ зазначеної спільної власності відбувається згідно з правилами Цивільного кодексу України.

Також корисною інформацією на сайті “Розлучення онлайн” сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас може бути: поділ майна подружжя, сімейний кодекс про розподіл майна, спільне і особисте майно подружжя, поділ спільного майна подружжя, порядок і способи поділу майна, поділ майна в період шлюбу, поділ майна в цивільному шлюбі, поділ різних видів майна, поділ житла при розлученні.

Спільна власність подружжя по законному режиму

До спільної власності подружжя згідно Сімейного кодексу України належить майно, нажите ними після укладення шлюбу. В зазначене майно входить:

• доходи від трудової, підприємницької або інтелектуальної діяльності;
• пенсії, допомоги та інші виплати;
• речі, придбані подружжям на спільні кошти (нерухомість, цінні папери, частки в капіталі фірми тощо.).

Також, відповідно до Сімейного кодексу України слід зауважити, що навіть якщо майно придбано на кошти одного з подружжя, другий також має на нього права, якщо під час шлюбу він займався дітьми, домашнім господарством, і не мав джерела доходу. Так, домогосподарка має права на власність, придбану під час шлюбу на гроші її чоловіка.

Вхідне до складу спільної власності майно може бути зареєстровано на одного з подружжя або особисто придбано одним з них, але при цьому за законом воно буде належати подружжю.

Особисте майно подружжя по правовому режиму

Крім спільного майна, кожен з подружжя володіє також речами, які є його особистою власністю. До цих речей належать:

• власність, яка належала кожному з подружжя ще до укладення шлюбу;
• власність, отримана в дарунок, у спадок або внаслідок інших угод, укладених на безоплатній основі;
• речі індивідуального користування (одяг), виключаючи коштовності та предмети розкоші. Такі речі можуть бути куплені й на спільні кошти, але все одно бути власністю одного з членів подружжя (крім розкішних речей);
• права на результати інтелектуальної діяльності (авторське право).

При розподілі майна після смерті одного з подружжя або при розірванні шлюбу речі, перераховані вище, не можуть бути отримані як частина спільної власності.

Поділ спільного майна подружжя по шлюбному договору

Положення про поділ спільного майна подружжя вказані в Сімейному кодексі України. Поділити майно подружжя має право не тільки після розірвання шлюбу, але і до того. Достатньою вимогою для цього стає відповідне бажання одного з подружжя.

Розділ може бути проведений і на вимогу кредитора чоловіка або дружини.

З Сімейного кодексу України також слідує, що:

1. поділити спільне майно подружжя можливо, якщо існує угода між ними. Угода не вимагає нотаріального посвідчення;
2. при наявності суперечок з приводу порядку поділу спільного майна частка кожного з подружжя визначається судом. Передача одному з подружжя майна, вартість якого більша ніж частка, яка йому належить, другий чоловік повинен отримати компенсацію. Це можуть бути кошти, власність або права;
3. за рішенням суду частина спільної власності подружжя може бути визначена як особисте майно одного з них;
4. чоловік, з яким живуть діти, отримує частину спільної власності, яка купувалася для дітей (одяг, шкільне приладдя, книги тощо.);
5. якщо на ім’я неповнолітньої дитини був зроблений внесок, він стає власністю дитини, і не переходить до одного з батьків під час розподілу власності;
6. якщо поділ майна проводився до розірвання шлюбу, нерозділена частина і всі речі, куплені пізніше, входять до складу спільно нажитого майна.

Якщо поділ майна відбувається після розірвання шлюбу, потрібно мати на увазі, що Сімейним кодексом України визначено строк позовної давності, що становить три роки.

Договірний режим майна

Наявність шлюбного договору, що визначає права та обов’язки подружжя під час шлюбу і після його розірвання, не є обов’язковим. Договір укладається тільки за бажанням сторін.

Укладення шлюбного договору

Відповідно до Сімейного кодексу України слід зазначити, що укласти шлюбний договір можна не тільки в день вступу в шлюб, але також до цього, і під час шлюбу. Договір, укладений в дошлюбний період, створює права та обов’язки тільки після реєстрації шлюбу.

Шлюбний договір обов’язково укладається в письмовій формі, і засвідчується нотаріусом. На відміну від угоди з приводу поділу майна, договір не має сили без нотаріального посвідчення.

Документ містить майнові права та обов’язки подружжя. У ньому можуть бути вказані строки, після закінчення яких він втрачає свою силу. Зміст документа не повинен обмежувати можливості подружжя по відстоюванню своїх прав в суді, позбавляти їх дієздатності та правоздатності.

Зміна і розірвання шлюбного договору

Положення  Сімейного кодексу України визначають особливості розірвання або зміни шлюбного договору. Здійснити ці дії можна в будь-який час після його укладення, в тому числі й до реєстрації шлюбу. Для цього необхідно скласти угоду подружжя, що здійснюється в тій же формі, що і сам договір. Розірвання або внесення змін в документ здійснюється тільки при взаємній згоді подружжя.

Якщо договором не встановлений строк дії, створювані їм права та обов’язки будуть припинені при розірванні шлюбу, або при наявності угоди подружжя. Розірвати або змінити документ в односторонньому порядку допускається тільки якщо є відповідне судове рішення.

Визнання шлюбного договору недійсним

Положення Сімейного кодексу України визначають, що визнання недійсним всього договору або його частини можливе з тих самих підстав, які застосовуються і до інших правочинів.

Після звернення одного з подружжя до суду, може бути прийнято рішення про повну або часткову недійсність документа. Договір, що обмежує правоздатність або дієздатність подружжя вважається недійсним.

Відповідальність подружжя за зобов’язаннями

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України, чоловік, який не виконує зобов’язання перед кредитором, може розплатитися з ним частиною майна, що входить до складу спільної власності. Подружжя має право розплатитися нею і для відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітнім дітям. Якщо обоє з подружжя мають невиконані ними спільні зобов’язання (наприклад, перед кредитором), за рішенням суду вони будуть розплачуватися з ним коштом спільної власності.

Якщо в шлюбний договір вносяться зміни, або він розривається, чоловік повинен повідомити про це кредитора. Дані дії здійснюються в тому випадку, якщо позика робилась під заставу спільної власності подружжя або використання її іншим чином. Кредитор має право вимагати зміни або розірвання шлюбного договору в разі зміни обставин, пов’язаних з наданою боржникові позикою.

ПРИКЛАД

Громадянин Гармата і громадянка Сич до реєстрації шлюбу уклали шлюбний договір, згідно з яким все майно, в разі розлучення, придбане за час шлюбу залишиться Сич. Шлюбний договір був укладений в письмовій формі та завірений нотаріально.

Через рік після укладення шлюбу Гармата запропонував внести в договір зміни, визначивши частки кожного з подружжя у спільній власності. Гармата не отримав згоди на внесення змін до документа. Виходячи з положень Сімейного кодексу України він не мав права на зміну або розірвання шлюбного договору в односторонньому порядку. Проте, він звернувся до суду, надавши докази невиконання другою стороною своїх зобов’язань. Цивільний кодекс України допускає зміну договору за рішенням суду, якщо він був порушений однією зі сторін.

Висновок

Існує два режими майна подружжя – договірний і законний. У першому випадку майнові права та обов’язки визначаються відповідно до шлюбного договору. Він може бути укладений як після реєстрації шлюбу, так і до цього. Змінити або розірвати договір можна тільки за наявності взаємної згоди подружжя, або відповідного рішення суду.

Законний режим має на увазі відсутність шлюбного договору. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільною власністю, виключаючи предмети індивідуального користування. поділ майна можливий при розірванні шлюбу, або за рішенням подружжя, відповідно до угоди. При бажанні угода засвідчується нотаріально. Кредитор у разі заборгованості одного з подружжя, може зажадати поділу майна з метою виплати боргів.

Корисні матеріали сайту rozluchennya-onlain.com.ua:

1. Поділ майна подружжя
2. Сімейний кодекс про розподіл майна
3. Спільне та особисте майно подружжя
4. Поділ спільного майна подружжя
5. Порядок і способи поділу майна
6. Поділ майна в період шлюбу
7. Поділ майна в цивільному шлюбі
8. Поділ різних видів майна
9. Поділ житла при розлученні